Хороші незаконні санкції

Вам напевно подобається це рішення РНБО. Нам теж. Але воно швидше за все незаконне, тому основне питання у тому, коли і хто його скасує.

Текст: Стелла Фурманович, Віталік Чемерис, Артем Крикун-Труш, Руслан Ніфтуллаєв
Ілюстрація: Катя Цібере

Коректорка: Оля Панченко
Редактор: Діма Гадомський


Офіс Президента досі не порадував нас чіткою позицією про причини запровадження санкцій проти телеканалів проти телеканалів ZIK, NewsOne і 112. Ясно, що усім нам не подобається низька якість медіа-контенту і агресивна антиукраїнська риторика, але це не підстава для такого жорсткого обмеження прав. 

Ми подивилися на закон, на санкційні рішення, які приймалися раніше, і на судову практику з їх оскарження, і ось що думаємо: висновок щодо законності або справедливості цього рішення можна приймати виключно виходячи із точки сидіння, бо єдиної правильної відповіді немає. 

Це максимально суперечливе рішення з точки зору дотримання закону. РНБО і Президент вчинили так, наче у них безмежна дискреція вирішувати, що правильно, а що ні. Але і Президент, і РНБО, несуть політичну відповідальність за недотримання закону, а не якусь там адміністративну чи кримінальну. Тому якщо подивитися на інший бік — політичні дивіденди і “військову доцільність” — то рішення швидше правильне. 

Але якщо ми погоджуємося із формулою “рішення незаконне, але правильне”, то створюємо зброю, яку обов’язково колись застосують проти нас.   

Що сталося

  • 2 лютого 2021 року Президент ввів у дію рішення РНБО України про застосування санкцій проти однієї фізичної особи і восьми юридичних осіб.
  • Це ТОВ “Аріадна ТВ”, ТОВ “Новий Формат ТВ”, ТОВ “ТВ Вибір”, ТОВ “Телерадіокомпанія “112-ТВ”, ТОВ “Лідер ТВ”, ТОВ “Партнер ТВ”, ТОВ “Новини 24 години”, ТОВ “Нові комунікації”. 
  • А фізичну особу звати Козак Тарас Романович.
  • Цим особам на 5 років заборонили користуватися власними активами, заборонили виводити кошти за кордон, анулювали усі ліцензії, заборонили користуватися радіочастотним ресурсом, а також вести мовлення.
Повний перелік санкцій:

Щодо юридичних осіб:

1) блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) запобігання виведенню капіталів за межі України;

3) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

4) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;

5) заборона користування радіочастотним ресурсом України;

6) припинення надання послуг з ретрансляції/розповсюдження телепрограм/надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;

7) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

8) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

9) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

10) заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

11) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;

12) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України “Про санкції”.  

Щодо Козака Тараса Романовича:

1) блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;

7) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 

8) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну;

з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

9) заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

10) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України “Про санкції”  

Ого, у рішенні РНБО є помилки

У реквізитах юридичних осіб, до яких застосовано санкції, є дві помилки: у назві ТОВ “ТРК “НОВІ КОМУНІКАЦІЇ” (загубилися літери “ТРК”), і у коді ЄДРПОУ ТОВ “ПАРТНЕР ТВ” (недописана остання цифра коду). 

Отже, рішення не готувалося місяцями, його писав нещасний виконавець тремтячими руками вночі. А по-друге, виходить, що телеканал ZIK (ТОВ “ТРК “НОВІ КОМУНІКАЦІЇ”) може безперешкодно продовжувати роботу?

На момент публікації цього тексту на сайті Президента вже виправили помилку щодо коду ЄДРПОУ. Помилку щодо назви каналу ZIK, видно, ще не побачили.

Хіба можна застосовувати санкції до українських суб’єктів?

Аби відповісти на це питання, треба трохи пірнути в матерію. 

Закон про санкції визначає, що суб’єктами застосування санкцій з боку України можуть бути: 

  • іноземна держава,
  • іноземна юридична особа, 
  • іноземець, або
  • особа без громадянства. 

І пан Козак, і всі 8 компаній є резидентами України, а щодо українських суб’єктів закон дозволяє застосовувати санкції лише у двох випадках:

  • якщо юридична особа знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, або
  • це суб’єкти, які здійснюють терористичну діяльність.

Важливо згадати, що у проєкті закону про санкції умова про можливість накладення санкцій на резидентів України була. Ця умова була також і у тексті, підготовленому до другого читання, але у фінальному тексті закону кудись поділася.  

Культура і юридична техніка написання рішення РНБО знаходиться на рівні вахтьора у студентському гуртожитку, тому абсолютно ні слова про те, до якої категорії суб’єктів, передбачених Законом, відносяться пан Козак і вісім юридичних осіб. 

Тому давайте рухатися від зворотного.

Може вони під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента?

Простої відповіді на це питання немає, бо кінцевим бенефіціарним власником усіх цих юридичних осіб є громадянин України Козак Тарас Романович. 

Тому якщо РНБО і Президент використали саме цей пункт закону про іноземний контроль, то видно вони мають своє власне, відмінне від нас, розуміння контролю. 

Тоді може вони здійснюють терористичну діяльність?

 Згідно ч. 1 ст. 3 Закону про санкції, підставами для застосування санкцій є:

  • дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам України […];
  • резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй; 
  • рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;
  • факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Як ми вже написали вище, рішення РНБО виконано на високому рівні абстракції, отже там немає навіть натяку на те, на якій саме підставі застосовані санкції.

Але ми розібралися (майже). 

У самому рішенні РНБО вказано, що воно прийняте на основі пропозицій двох суб’єктів:

  • Верховної Ради України (постанова від 2018 року), та
  • Служби безпеки України (відсутні в загальному доступі).

Зацініть, як красиво (і незрозуміло) ВРУ обґрунтовує необхідність застосування санкцій: 

“у діяльності юридичних осіб, перелік яких наведено у додатку, наявні системні ознаки наслідування дискурсивних практик російської імперсько-шовіністичної пропаганди, на постійній основі фіксуються прояви пропаганди і поширення ідеології тероризму”. 

Отже, маємо перше і єдине непряме підтвердження тому, що вісім юридичних осіб і пан Козак все ж здійснюють терористичну діяльність.

Але рухаємося глибше.

У згаданій постанові ВРУ перелік осіб менший ніж той, що був урешті-решт затверджений Указом Президента, там не було ТОВ “ТРК “НОВІ КОМУНІКАЦІЇ” та пана Козака. 

Отже, якщо не ВРУ запропонувала цих осіб, значить їх запропонувало СБУ. Оскільки в загальному доступі пропозицій СБУ немає, до якої категорії суб’єктів застосування санкцій їх віднесено та на якій підставі — наразі невідомо.

Але давайте подумаємо про інше: наскільки міцною є доказова база СБУ щодо Козака і Ко? І чи можливо в якості обґрунтування санкцій використовувати оперативну/слідчу інформацію СБУ, яка ще не знайшла свого підтвердження у вигляді обвинувального вироку суду?

Це ж було вже

Санкції в Україні вводяться не вперше. Перший пакет санкцій Президент України застосував майже одразу після прийняття закону про санкції — у 2014-2015 роках. Другий пакет санкцій Президент ввів у дію у вересня 2015 року, тоді це були 500 суб’єктів: російських політиків, журналістів, чиновників і компаній, які здійснюють діяльність у військовій і навколовійськовій сферах. 

Але найцікавіше згадати пакет санкцій 2017 року: тоді у перелік потрапили купка телеканалів і ЗМІ, а також інтернет ресурси Одноклассники, Вконтакте, Доктор Веб, Касперський, та інші.

Під санкції 2017 року потрапили не лише іноземні компанії, а і українські компанії. Тоді із рішення РНБО теж не було зрозуміло, за що конкретно особа потрапляє у санкційний список, але було хоча б більш-менш очевидно, що умовна юридична особа Яндексу в Україні контролюється іноземною юридичною особою.

Якщо указ президента незаконний, то як його скасувати?

Почнемо з того, що спроби виключи компанію із санкційного списку були. Якісь успішні, якісь ні. Ніколи ще суди не досліджували можливість застосування санкцій до резидентів України, тож тут ми відповіді на наші питання про тероризм і контроль іноземною державою не знайшли. Але практика цікава, почитайте:

Дерипаска (виграв)

Це справа № 9901/215/19 за позовом кіпріотської компанії Velbay Holdings Limited (Velbay) проти президента України.

Рішення Верховного суду у цій справі засекречене (як державну таємницю, чи від сорому), але із медіа відомо, що відповідач та треті особи на його стороні не змогли довести суду, що Velbay була причетна до вчинення діянь, спрямованих на знищення та пошкодження майнового комплексу, що має важливе економічне і оборонне значення. Це виступило підставою задоволення адміністративного позову: судом не було встановлено обставин, які могли б служити підставами для введення санкцій проти позивача

Цікаво, що спір не закінчено, і апеляційний розгляд у цій справі призначений на 3 березня 2021 року о 12:00.

Аксьонов (програв)

В усіх рішення схожа мотивація: “легітимна мета”, “критерій необхідності у демократичному суспільстві”, “принцип балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи”.

Ось що дослівно сказала Велика палата Верховного суду: 

“При цьому обмеження, установлені оскаржуваним Указом Президента, є такими, що відповідають критерію «необхідність у демократичному суспільстві», оскільки в їх запровадженні та у подальшому продовженні з огляду на визнані факти агресії проти України існувала нагальна потреба.”

Ну а найцікавіше, це тонкий тролінг у рішенні ВП ВС, зацініть:

“Крім того, втручання у свободу позивача поширювати інформацію не позбавляє його цього права як такого, а лише тимчасово – на чітко визначений строк та щодо чітко визначених інтернет-ресурсів – обмежує можливість реалізації цього права серед користувачів інтернету з IP-адресами в Україні.”

Яндекс (програв)

Суд залишив касаційну скаргу Яндексу без задоволення. Позиція Великої палати Верховного суду заслуговує на те, щоб процитувати її тут дослівно:

“Уведені в дію Указом санкції обмежують право на доступ, зокрема, до певних Інтернет-ресурсів, що може розглядатися як втручання у гарантовану статтею 10 Конвенції свободу одержувати й передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Проте таке втручання держави не є порушенням зазначених свобод, оскільки можливість його запровадження передбачено, зокрема […] та має легітимну мету, конкретизовану в указаних приписах: потреба невідкладного та ефективного реагування на загрози національній безпеці України. Означена мета відповідає пункту 2 статті 10 Конвенції, згідно з яким обмеження свобод, гарантованих цією статтею, зокрема і свободи одержувати й передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів, може бути передбачено в інтересах національної безпеки.

Відповідно до Рішення санкції направлено, зокрема, на обмеження доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів або сервісів, які загрожують національним інтересам та безпеці.

Велика Палата Верховного Суду також ураховує й те, що позивач не був позбавлений можливості використовувати для одержання, зберігання та передачі інформації через мережу Інтернет без втручання органів державної влади інші веб-ресурси, аналогічні до тих, на доступ до яких були встановлені обмеження оскарженим Указом. Позивач не обґрунтував порушення його прав запровадженими державою обмеженнями на доступ саме до сервісів «Яндекс».

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскарженим Указом права та свободи позивача порушено не було.”

Громадська організація «Автономна адвокатура» (програла)

У червні 2019 року Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні апеляційної скарги Громадської організації «Автономна адвокатура».

Справа стосувалася визнання незаконними та скасування статей 1, 2 Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» – зокрема щодо Mail.ru, Вконтакте та Однокласників.

Відмовляючи в задоволенні позову Верховний Суд, а згодом і Велика Палата послалися на те, що  оскаржувані обмеження є такими, що відповідають критерію «необхідності у демократичному суспільстві», оскільки в їх запровадженні та подальшому продовженні з огляду на визнані факти агресії проти України існувала нагальна потреба. Крім того, позивач не був позбавлений можливості використовувати для одержання, зберігання та передачі інформації через інтернет без втручання органів державної влади інші веб-ресурси, аналогічні до тих, на доступ до яких були встановлені обмеження оскаржуваним Указом. 

Цікаво, що співзасновником Громадської організації «Автономна адвокатура» є визнаний майстер блатної рими і максимально неприємна особа (через те, що підозрюється у догхантингу), Олексій Святогор. 

Свєшнікова (провадження закрито)

Валентина Свєшнікова була 180 номером у санкційному списку до рішення РНБО від 19 березня 2019 року. Причина — нібито була секретарем “дільничної виборчої комісії N 13” у м. Алчевськ.

25 травня 2020 року суд закрив провадження за клопотанням представника Президента, оскільки указом останнього від 19 травня 2020 року Свєшнікову було зі списку виключено. Причина виключення невідома.

Справа цікава тим, що Свєшнікова громадянка України. Її позиція ґрунтувалася на відсутності обвинувального вироку суду стосовно її терористичної діяльності, а також тому, що вона не може бути віднесена до жодної іншої категорії суб’єктів, до яких можуть бути застосовані персональні санкції.

Наскільки відомо, щодо Козака та службових осіб підконтрольних йому телеканалів обвинувального вироку суду також немає.

23 вересня 2020 року Велика Палата залишила апеляційну скаргу позивачки без задоволення.

Tolexis Enterprises AG (виграло)

Tolexis Enterprises AG (Tolexis) – швейцарська компанія, яка, за даними МінТОТ, має ділові зв`язки з ТОВ «Титанові Інвестиції», а саме є дистриб`ютором в Європі продукції, виготовленої на тимчасово окупованій Російською Федерацією території підприємством, що перебуває в управління ТОВ «Титанові інвестиції». У зв`язку з цим, в пояснювальній записці зроблено висновок про те, що перелічені компанії, у томі числі й Tolexis Enterprises AG, причетні до здійснення та участі в операціях купівлі-продажу продукції, виготовленої на тимчасово окупованій території підприємством, що перебуває в управлінні ТОВ «Титанові інвестиції», з використанням української сировини. Також у російському та кіпрському реєстрі юридичних осіб МінТОТ знайшли спільних менеджерів у Tolexis та Ohna Holdings Limited (власник постачальника сировини для ТОВ «Титанові інвестиції). 

Tolexis змогли довести, що не здійснювали постачання продукції після окупації, а також так звані спільні менеджери є співробітниками зареєстрованої в Республіці Кіпр компанії Dema Servises Limited, що надає професійні корпоративні та адміністративні послуги необмеженому колу осіб щодо заснування, управління, адміністрування суб`єктів господарювання в межах юрисдикції Кіпру.

18 червня 2020 року суд задовольнив позов Tolexis та визнав протиправним та нечинним пункт 66 додатку 2 до рішення РНБО, введеного указом Президента від 19 березня 2019 року.  

В реєстрі відсутні відомості стосовно апеляційного оскарження цього рішення.

В розрізі цього кейсу ми дуже сподіваємося, що стосовно Козака та Ко СБУ може похвалитися більшою глибиною аналізу, ніж МінТОТ.

ТОВ “Веза” (засекречено)

28 травня 2019 року компанія з Московської області звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування указу Президента від 19 березня 2019 року.

Чим завершилася конкретно ця історія ми хз, бо рішення суду засекречено

Ейдельман (програв)

Давид Ейдельман, політтехнолог з Ізраїлю, був міжнародним спостерігачем на незаконних виборах та референдумах у Криму та на Донбасі. Через це указом Президента від 14 травня 2018 року до нього були застосовані санкції.

1 червня 2020 року суд у задоволенні позову відмовив, а 12 січня 2021 року Велика Палата задовольнила апеляційну скаргу лише частково, змінивши мотивувальну частину.   

Невтішний висновок

Якщо трохи вгамувати патріотичні емоції та подивитися на цю ситуацію без прив’язки до персоналій, то прецедент з точки зору правової держави такий собі.
Виникає дуже цікава схема: СБУ (під Президентом) дає пропозиції по санкціях для українського бізнесу на основі “оперативно-слідчої інформації” → РНБО (під Президентом) приймає рішення по санкціях → Президент (сподіваємося що не під чимось) вводить санкції своїм указом. Швидко (один вечір!), ефективно і без зайвого залучення судів та інвестняні.


У нас на каналі зранку відбувається ось таке голосуваннячко. Вривайтеся –